Події
Коментарів немає

Протестні акції проти методів боротьби з інфекцією коронавірусу

В Києві,Парижі і Римі 3 листопада відбулись масові протестні акції проти методів боротьби з інфекцією коронавірусу урядів України Франції і Італії.
Ми бачити,що в цих країнах суспільство розділилось на два табори. Умовно їх можна назвати «вакцинатори» і «антивакцинатори».
Між цими групами уже почалося досить жорстке протистояння,яке можна порівняти хіба що з релігійним фанатизмом.
В соціальних мережах деякі особливо ревності «вакцинатори» навіть пропонують спалювати «антивакцинаторів» на вогнищі ,так як це робила у середньовіччі католицька церква з єретиками.
Кому вигідно розділяти суспільство, чим закінчиться це протистояння,хто найбільше постраждає у нинішній ситуації і хто залишиться у виграші?
Перш за все варто зазначити,що проблема поширення інфекції коронавірусу стосується не лише медицини.
Ми бачимо як її намагаються використовувати політики для збільшення своєї влади,а великі транснаціональні фармацевтичні корпорації для отримання надприбутків. При цьому вони абсолютно ігнорують загальновизнані правові принципи і норми,що викликає справедливе обурення громадян.
Варто зазначити,що діями нинішніх «мерів», «серів» і «перів» не задоволені, як «вакцинатори»,які вимагають вжиття більш жорстких заходів проти своіх опонентів,так і «антивакцинатори»,які вважають , що дії урядів порушують іх громадянські права і свободи.
За таких обставин падає довіра до політиків і відбувається різке зниження їх рейтингів. Разом з тим складається враження, що вони цим не дуже переймаються.
Хоча для нинішньго покоління політичних лідерів це цілком природньо.
Справа в тому,що насправді ці люди є далекими від політики. Переважна більшість з них ніколи нею не займалась. Усі вони прийшли в політику завдяки своїм досягненням у бізнесі чи спорті і «розкрутці» їх політичного іміджу через ЗМІ. Варто додати,що зроблено це було за гроші великого бізнесу і олігархів.
Якщо врахувати усі ці фактори,то стає зрозумілим чому нинішні політики на своіх посадах лобіюють інтереси великого бізнесу і зовсім не звертають уваги на народ,
У свою чергу олігархи до таких політиків також ставляться відповідно і сприймають їх не як загальнонаціональних політичних лідерів,а як своіх найманих працівників,яким вони платять заробітну плату і тому вважають,що саме їх інтереси вони мають відстоювати.
Варто зазначити,що така ситуація склалась не лише в Україні,а і у багатьох інших країнах світу,де демократія в системі державного управління сьогодні виконує лише функцію декорації.
Підводячи підсумок можна стверджувати,що в нинішній ситуації від прийняття неадекватних політичних рішень найбільше постраждають економіки національних держав,рядові громадяни,а також малий і середній бізнес.
Значне фінансове збагачення отримають лише транснаціональні фармацевтичні корпорації і суміжні з ними галузі.
Також слід очікувати,що крайніми у цій ситуації будуть нинішні політики,але як уже зазначалося,у олігархів до них ставлення,як до найманих працівників і тому використовувати вони іх будуть як одноразовий розходний матеріал.
Якщо найближчим часом нічого не зміниться,то скоро у нас знову почнуть з’являтися «незаплямовані зв’язками з нинішньою злочинною владою нові обличчя»,які фінансово-олігархічні клани тими самими методами будуть виводити на політичну арену,рекламувати їх з допомогою «незалежних» ЗМІ і черговий раз обдурювати суспільство.

Олег Березюк,Інститут глобальної політики і права

Попередній запис
Напрямки і перспективи українсько-білоруського ділового співробітництва
Наступний запис
Події в Грузії у зв’язку з поверненням Міхо Саакашвілі
Меню